Мета статті – обґрунтувати засадничі принципи і загальносистемні підходи щодо ефективного регулювання розвитку національного конкурентоспроможного виробництва біопалив. Методика дослідження. Використано наступні наукові методи: діалектичний та аналітичних узагальнень (систематизація історичних передумов становлення і розвитку біопаливного виробництва); монографічний (дослідження пріоритетних засад формування і механізмів регулювання енергетичної політики та виробництва біопалив); прогностичний (формування концептуальних засад регулювання й удосконалення стратегії розвитку конкурентоспроможного виробництва біопалив); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Запропоновано алгоритм нормативно-правового забезпечення та організаційноекономічного регулювання розвитку конкурентоспроможного виробництва біопалив. Визначено ієрархічні рівні вишукування потенційних можливостей виробництва та споживання біопалив в Україні. Для формування й розвитку конкурентоспроможного виробництва біопалив в Україні, окрім загальновизнаних принципів державної регуляторної політики, якими є принципи доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки, запропоновано використовувати принципи послідовності, гнучкості, гомеостатичності, компетентності та синергізму. Елементи наукової новизни. Удосконалено механізм регулювання розвитку конкурентоспроможного виробництва біопалив на основі базових принципів і загальносистемних закономірностей, що відрізняються від наявних наукових розробок наданням пріоритету інноваційності та кластерним підходом. Практична значущість. Розглянуто регуляторні інструменти процесу виробництва біопалив, що посилює економічну й енергетичну незалежність країни та створює умови для зростання конкурентоспроможності біопалив на енергетичному ринку. Рис.: 5. Бібліогр.: 20