Мета статті – розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо розв’язання проблеми комерційного обігу насіння й садивного матеріалу та виплат за використання інтелектуальної власності в Україні. Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ, монографічний (аналіз сучасного стану та перспективи розвитку комерційного обігу насіння), емпіричний (щодо комплексної оцінки використання сертифікованого та несертифікованого насіннєвого матеріалу), порівняльного аналізу (визначено проблеми й цілі охорони прав на сорти рослин у державах-сусідах та в Україні), абстрактнологічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. У процесі вивчення питань комерціалізації насіннєвої галузі України проведено аналіз сучасного стану й визначено перспективи розвитку насінництва в Україні, запропоновано шляхи вирішення комерційного обігу насіння і садивного матеріалу та здійснення виплат за використання інтелектуальної власності. Окреслено перспективні шляхи прискорення організації ринку насіння і садивного матеріалу України. Викладено бачення авторів щодо позитивного досвіду використання сертифікованого та несертифікованого насіннєвого матеріалу країнами Європейського Союзу. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення стосовно комерціалізації насіннєвої галузі України, охорони прав на інтелектуальну власність селекціонера та селекційних установ, а також можливості збільшення надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для продукування нових високопродуктивних та якісних сортів вітчизняної селекції, що сприятиме впровадженню у рослинництві прогресивних технологій та підвищенню продуктивності праці. Практична значущість. Розв’язання зазначених проблем дасть можливість налагодити міжнародну співпрацю України у сфері охорони прав на сорти рослин і комерційного обігу насіння й садивного матеріалу. Табл.: 4. Рис.: 8. Бібліогр.: 16