Мета статті – визначити напрями відмови від імпорту аграрної продукції, в тому числі через переорієнтацію від імпортозаміщення до розвитку економіки, орієнтованої на надання послуг. Методика дослідження. У процесі дослідження застосовували такі методи: структурно-функціональний (опис і пояснення систем аутсо́рсингу та офшорингу, при якому досліджуються їхні елементи і залежності між ними в межах єдиного цілого), порівняння (визначення властивостей та характеристик на основі зібраних статистичних даних щодо процесу імпортозаміщення та практик аутсорсингу і офшорингу), економіко-статистичного аналізу (вивчено масові явища, процеси, факти і виявлені тенденції імпортозалежності та закономірності її розвитку), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання категорій, гіпотез, висновків).© Результати дослідження. Останні десятиліття характеризуються зростанням обсягу торгівлі послугами та збільшенням глобальних ланцюгів доданої вартості. Лише виробництво як промислових, так і непромислових то варів не забезпечить країні достатніх доходів у довгостроковій перспективі. Тому торговельна політика багатьох розвинутих країн і таких, що розвиваються, зосереджується на вітчизняних постачальниках послуг та залученні вітчизняних фірм у глобальні й регіональні ланцюги доданої вартості. Тенденція віддавати на аутсорсинг («outsourcing») або переносити в інші країни частину бізнес-процесів («offshoring»), що набирає обертів, тепер є питанням особливої уваги та суспільних дискусій у багатьох країнах. Україна може отримати переваги, якщо крім імпортозаміщення зосередиться на розвитку економіки, орієнтованої на надання послуг. Це дозволить їй надавати конкурентоспроможні послуги вітчизняним галузям, які інтегруватимуть ці послуги у свій виробничий процес, таким чином підвищуючи його ефективність. За минулі десятиліття обсяги послуг на «аутсорсингу» та «офшорингу» значно зросли, й очікується, що цей процес триватиме й далі. Елементи наукової новизни. Розглянуто перспективи розвитку «аутсорсингу» та «офшорингу» в Україні. Аутсорсинг – це передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Це угода, за якою робота виконується людьми із зовнішньої компанії, які зазвичай є також експертами у цьому виді робіт. Офшоринг – це новий спосіб ведення бізнесу, породжений глобалізацією, що дозволяє компаніям знижувати витрати, збільшувати капіталізацію компанії і розвиватися більш швидкими темпами, оперативно реагуючи на зміни, що відбуваються на ринку. Тактика офшорингу стає тактикою виживання для компаній не тільки на світовому, а й на внутрішньому ринку. Практична значущість. Завдяки глобалізації багато компаній отримали можливість мінімізувати свої витрати, переносячи виробництва в країни з дешевшою робочою силою. Аутсорсинг/офшоринг стає тактикою виживання для компаній не тільки на світовому, а й на внутрішньому ринку. Використання аутсорсингової/офшорингової стратегії дає можливість компанії не тільки знижувати витрати і збільшувати капіталізацію компанії, а й рости та розвиватися більш швидкими темпами. Табл.: 1. Рис.: 1. Бібліогр.: 28