Мета статті – обґрунтувати роль людського капіталу в системі управління сільськими територіями в умовах проведення адміністративної реформи. Методика дослідження Побудована на системному та еволюційному підходах, які потребують ієрархічності сутнісного розуміння нового публічного менеджменту, а також передбачають проведення дослідження в цілісності з виявленням різноманітних характерних ознак, прямих і зворотних зв’язків та залежностей. Результати дослідження. Розглянуто роль людського капіталу в процесах організації публічного управління інноваційного розвитку сільських територій України. Здійснено узагальнення його характерних рис та місця в системі публічного управління. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо інноваційного розвитку сільських територій як комплексного, системного явища, що потребує суттєвих змін не тільки в сфері технологій, а й в управлінні та соціумі в цілому. Практична значущість. Обґрунтовано, що для ефективної реалізації наявного потенціалу сільських територій необхідне формування якісних характеристик та передумов знанієбазованого менеджменту на державному рівні. Бібліогр.: 27