Мета статті – запропонувати методологічний підхід щодо оцінки місця і ролі продовольства в загальній енергетичній проблемі, розглянути можливості розв’язання існуючого протиріччя між виробництвом продуктів харчування та біопалива, встановити тенденції розвитку світового ринку біопалива та причини його повільного розвитку в Україні в контексті економіко-політичних інтересів країн світу, запропонувати підходи щодо оптимального вирішення енергетичної проблеми в Україні відповідно до сучасних викликів, розробити економічну модель алгоритму зіставлення ефективності різних варіантів використання сільськогосподарської сировини з метою отримання біопалива порівняно із традиційними його видами виходячи з конкретної ринкової ситуації відповідного періоду часу. Методика дослідження. Використано методи: діалектичний метод пізнання, що дав змогу дослідити процеси формування цінових пропорцій на нафту та сільськогосподарську сировину для виробництва біопалива та їх причинно-наслідкових зв'язків у різних просторово-часових зрізах, системний підхід для дотримання оптимального підходу при вирішенні енергетичної проблеми, а також при визначенні системи порогів економічної доцільності переробки сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчих та енергетичних потреб, ретроспективного аналізу, що дозволяє виявити причини повільного розвитку вітчизняного ринку біопалива в контексті економіко-політичних інтересів країн світу, аналітичного обґрунтування доцільності переробки сільськогосподарської сировини на біопаливо на прикладі ріпаку на біодизель використано методи статистичного аналізу: ряди динаміки, середніх величин, групування, економічного моделювання, графічний, індексний та інші. Результати дослідження. Розроблено методологічний підхід щодо оцінки місця і ролі продовольства у загальній енергетичній проблемі. Запропоновано можливості розв’язання існуючого протиріччя між виробництвом продуктів харчування та біопалива через дотримання обсягів переробки сільськогосподарської продукції, необхідних для забезпечення продовольчих потреб як першочергових, які визначено на прикладі зерна при мінімальних та раціональних нормах споживання. Проведена критична оцінка та виявлено причини стримування процесів розвитку ринку біопалива в Україні у контексті економіко-політичних інтересів країн світу (країни ЄС, Росія, Білорусь), розроблена економічна модель алгоритму зіставлення економічної доцільності різної глибини переробки сільськогосподарської сировини, та на її основі здійснено розрахунки на прикладі ріпаку виходячи з конкретної ринкової ситуації у відповідний період часу. Елементи наукової новизни. Запропоновано методологічний підхід щодо оцінки місця і ролі продовольчої проблеми в загальній енергетичній проблемі, згідно з яким забезпеченість продовольством як різновид енергетичної проблеми є первинним за людськими потребами. Встановлено, що продукти харчування є специфічним видом енергії, що в своїй першооснові базуються на процесах фотосинтезу і формуються за рахунок сонячної енергії. Оскільки із сільськогосподарської сировини також можна отримувати інші види енергії, в тому числі біопаливо, а в зворотному напрямку це ще неможливо, виникає об’єктивне протиріччя між виробництвом біопалива та продуктів харчування. Запропоновано підхід щодо розв’язання існуючого протиріччя між виробництвом продуктів харчування та біопалива через дотримання обсягів переробки сільськогосподарської продукції (на прикладі зерна), необхідних для забезпечення продовольчих потреб, як першочергових, на рівні мінімальних та раціональних норм споживання. Розроблено економічну модель алгоритму зіставлення ефективності різних варіантів використання сільськогосподарської сировини з метою отримання біопалива (на прикладі насіння ріпаку та біодизеля) залежно від ринкової ситуації в конкретний період часу. Практична значущість. Запропоновано економічну модель алгоритму визначення економічної доцільності переробки ріпакового насіння на біодизель на мікро- і макрорівнях залежно від ринкової ситуації в конкретний період часу. Це дає можливість оперативно визначити рівень конкурентоспроможності окремих видів продукції ріпаківництва: насіння ріпаку, олії, макухи або біодизеля та шроту. Розроблено методичний підхід, відповідно до якого визначено обсяги використання зерна в Україні для задоволення потреб у продовольстві як першочергових на рівні мінімальних та раціональних норм споживання, а також енергетичних потреб в альтернативних видах палива. Табл.: 4. Рис.: 2. Бібліогр.: 34