Мета статті – дослідити особливості транзакцій із сільськогосподарськими землями по областях України з використанням кластерного аналізу. Методика дослідження. У процесі дослідження використано методи: монографічний (вивчення досвіду країнчленів ЄС щодо розвитку земельних відносин), системний аналіз (порівняння динаміки різних транзакцій із сільськогосподарськими землями), статистичний (аналіз структури та динаміки транзакцій із земельними ділянками), графічний (схематичне та табличне представлення результатів досліджень), кластерний аналіз (групування регіонів України відповідно до характеристик транзакцій із сільськогосподарськими землями). Специфіку та особливості розвитку земельних відносин в Україні досліджено за допомогою кластерного аналізу, інтерпретацію якого здійснено за допомогою економетричних методів із використанням пакетів програм STATA, R. Результати дослідження. Визначено сутність транзакцій із сільськогосподарськими землями. Обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження землекористування, володіння та розпорядження. Досліджено сукупність юридично-правових і економічних відносин, які виникають у процесі обігу земельних ділянок, а саме транзакцій купівлі-продажу, спадщини, міни-дарування, застави, оренди, емфітевзису. Проаналізовано структуру та динаміку кількості транзакцій із земельними ділянками за цільовим призначенням земель. Визначено екстремальні значення щодо транзакцій із сільськогосподарськими землями. Проведено кластерний аналіз рівня розвитку земельних відносин у різних областях України. Використання методу “Варда” дозволило розподілити області України за рівнем розвитку земельних відносин на три кластерних групи. Елементи наукової новизни. Вперше проаналізовано рівень розвитку земельних відносин в Україні за допомогою кластерного аналізу через призму транзакцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Практична значущість. Проведено аналіз розвитку земельних відносин в Україні в розрізі транзакцій із земельними ділянками (купівля-продаж, спадщина, міна-дарування, застава-іпотека, оренда та емфітевзис). Кожну транзакцію проаналізовано в динаміці з 2015-го по 2017 р. Для повнішого порівняння транзакції було розглянуто за цільовим призначенням (сільськогосподарська та не сільськогосподарська). Рис.: 7. Бібліогр.: 21