Формування та розвиток інтеграції агропромислового виробництва в умовах євроінтеграції
Мета статті – дослідити стан розвитку інтеграції в агропромисловому виробництві України та визначити основні форми розвитку агропромислової інтеграції, а також умови їх утворення. Методика дослідження. Використано методи: абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків), зокрема прийоми індукції та дедукції (упорядкування результатів дослідження), аналогії та зіставлення (порівняння об’єктів та явищ); теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу (у процесі аналізу діяльності господарських формувань); економіко-статистичний (визначення показників ефективності та перспектив розвитку). Результати дослідження. Підкреслено, що розвиток холдингів дозволить вирішити проблему продовольчої безпеки країни, зменшити імпорт продовольства, усунути міжгалузеві диспропорції, організувати оптимальні цінові ланцюжки від поля до магазину, поліпшити соціально-економічний розвиток сільських територій. Також ефективний розвиток інтегрованих відносин в аграрному секторі економіки за участю господарств населення передбачає вирішення проблеми перетину інтересів трьох інституційних агентів – держави, підприємницьких структур та власне господарств сільського населення. Елементи наукової новизни. На особливу увагу заслуговує сучасний стан розвитку інтеграції на селі, коли покладено початок для створення умов, які сприяють її відродженню. Це пов’язано перш за все з інтегрованими формуваннями аграрної економіки як основи господарювання на селі, появою тут сімейного фермерства та обслуговуючих сільгоспкооперативів, інтегрованих відносин на селі. Практична значущість. Узагальнено особливості розвитку вітчизняних інтегрованих формувань, а також їх виробничо-економічна та маркетингова мотивація безпосередніх партнерів, узгодження і проведення спільної економічної, науково-технічної політики, формування регіональних господарських комплексів. Рекомендовано використати переваги інтеграції серед інших організаційно-правових форм, а також переваги, які забезпечують агрохолдинги сільськогосподарським товаровиробникам. Табл.: 3. Рис.: 3. Бібліогр.: 19