Агротуризм як інструмент диверсифікації діяльності агроформувань
Мета статті – надати науково-теоретичне обґрунтування та розробити рекомендації щодо впровадження агротуризму як ефективного напряму диверсифікації діяльності аграрних формувань. Методика дослідження. Виявлення проблем нормативно-правового забезпечення, обґрунтування висновків та розробка рекомендацій для використання агротуризму різними формами господарюючих суб’єктів засновані на монографічному методі дослідження. Абстрактно-логічний метод використано для виявлення сучасних проблем і перспектив розвитку агротуризму, формулювання його сутності, узагальненні світового досвіду. Розроблена структурно-логічна схема впливу економічних, соціокультурних, етнокультурних, особистісних та соціальних детермінант агротуризму на активізацію діяльності господарств і населення передбачає використання методу системного аналізу. Метод моделювання організаційної структури агротуризму, що включає відпочинковий, брендовий та тематичний напрями інноваційної агротуристичної діяльності в Херсонській області. Результати дослідження. Обґрунтовано значення агротуризму як ефективної бізнес-ідеї диверсифікації діяльності агроформувань, розкриті проблеми нормативно-правового регулювання згаданої сфери. Здійснено оцінку чинників та пріоритетних напрямів розвитку агротуризму, що дозволило розробити інноваційні моделі, запровадження яких забезпечить не тільки зростання доходів і прибутків господарюючих суб’єктів, а й соціальнокультурний розвиток сільських територій. Елементи наукової новизни. Набуло подальшого розвитку трактування сутності категорії «агротуризм», удосконалено поняття соціально-економічних детермінант розвитку агротуризму, вперше побудована модель ефективного розвитку агротуризму за інноваційними напрямами в Херсонській області. Практична значущість. Запропоновані моделі розвитку агротуризму можуть бути використані окремими господарюючими суб’єктами з метою диверсифікації діяльності, об’єднаними територіальними громадами – при розробці програм розвитку, регіональними органами влади – для поширення досвіду і розвитку дорадництва на базі передових підприємств. Рис.: 2. Бібліогр.: 16