Мета статті – обґрунтувати необхідність й основні напрями розвитку та оновлення основних засобів сільськогосподарського виробництва в Україні. Методика дослідження. Використано методи: діалектичні пізнання процесів і явищ; монографічний (аналіз розвитку та забезпечення сільського господарства основними виробничими засобами); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану об’єкта дослідження); порівняльного аналізу (визначено проблеми й цілі матеріальнотехнічного забезпечення у державах-сусідах та в Україні); абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Опрацьовано теоретичні й методичні засади, що передбачають основні напрями забезпечення відтворення та оновлення основних виробничих засобів, підвищення рівня техніко-технологічного оснащення аграрного виробництва, своєчасного і в повному обсязі забезпечення сільського господарства матеріальними ресурсами. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку основних виробничих засобів в Україні. На основі дослідження проблем із постачанням – основних засобів для сільськогосподарського виробництва, особливо їх активної складової, розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо матеріальнотехнічного розвитку в сільському господарстві, в основу яких покладено модернізацію матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, прискорення вирішення важливих завдань подальшої інтенсифікації виробництва, що сприятиме впровадженню прогресивних технологій, підвищенню продуктивності праці. Практична значущість. Проведено розрахунки визначення нормативної потреби в основних засобах для виробництва сільськогосподарської продукції на період до 2025 р. Розроблено пропозиції щодо підвищення фактичної капіталізації сільськогосподарських підприємств, що надасть можливість, зокрема, залучення додаткових кредитних та інвестиційних ресурсів. Табл.: 2. Рис.: 2. Бібліогр.: 20