Мета статті – обґрунтувати теоретико-методичні засади процесу формування державної програми підтримки підприємств-агровиробників з урахуванням зарубіжного досвіду. Методика дослідження. Використано такі методи, як аналізу і синтезу (у процесі дослідження складових державної підтримки аграрних підприємств); монографічний (аналіз наукових здобутків українських й іноземних учених щодо проблем формування державної програми підтримки підприємств-агровиробників); порівняльного аналізу (розгляд досвіду держав-членів ЄС та України щодо державної підтримки сільського господарства); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків і пропозицій). Результати дослідження. Досліджено державне регулювання в сільському господарстві України, а також світовий досвід у цій сфері. Проаналізовано розподіл державного фінансування на підтримку сільськогосподарського виробництва. Виокремлено напрями державної підтримки аграрного сектору України. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку питання удосконалення формування державної програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників, а також методично представлено вже сформований досвід зарубіжних країн з цього приводу. Практична значущість. Охарактеризовано перспективи подальшого розвитку аграрного сектору, що є одним з найбільш важливих в економіці України, досліджено світовий досвід формування державних програм підтримки підприємств-агровиробників. Внесено рекомендації щодо імплементації позитивного світового досвіду в Україні. Табл.: 1. Рис.: 3. Бібліогр.: 25