Мета статті – здійснити прогнозування обсягів споживання м’ясопродуктів для подальшого формування стратегій і комплексів маркетингу м'ясопереробних підприємств. Методика дослідження. У процесі дослідження використано статистичні методи (обробка вторинних стати- стичних даних), методи економетричного аналізу (прогнозування обсягів споживання м’яса та м’ясопродуктів на 1 особу в рік), розрахунковий (вирішено оптимізаційну задачу на максимум калорійності кошика м'ясопродуктів за наявності бюджетних обмежень), табличний (побудова таблиць), графічний метод (побудова рисунків). Результати дослідження. Спрогнозовано можливі варіанти збільшення обсягів споживання м'ясопродуктів на період до 2020 р. На основі часових рядів споживання м’ясопродуктів упродовж 2000–2016 рр. побудовано прогноз споживання до 2020 р. Для уточнення рівня споживання м'ясопродуктів залежно від рівня доходів усю сукупність споживачів розподілено на три групи: малозабезпечені, середньозабезпечені та забезпечені, для кожної з них вирішувалася оптимізаційна задача на максимум калорійності кошика м'ясопродуктів за наявності бюджетних і вироб- ничих обмежень. Для кожної групи населення визначено оптимальний раціон, прогнозні обсяги споживання та обрано стратегію диференційованого маркетингу. Елементи наукової новизни. Досліджено подальший розвиток моделі прогнозування рівня споживання м’ясопродуктів на 1 особу до 2020 р., яка передбачає врахування впливу ВВП на душу населення та визначення оптимального рівня споживання основних видів м’яса з урахуванням диференціації доходів населення, що дасть змогу уточнити межі цільових ринків для м'ясопереробних підприємств. Практична значущість. Запропоновано науковий підхід щодо прогнозування обсягів споживання м’ясопродуктів, що дасть можливість обрати стратегію диференційованого маркетингу, уточнити межі цільових ринків та сфо- рмувати в подальшому ефективні комплекси маркетингу для м’ясопереробних підприємств. Це забезпечить підвищення ефективності маркетингової та збутової діяльності цих підприємств та підвищення їх конкурентоспро-можності. Табл.: 6. Рис.: 7. Бібліогр.: 14