Мета статті – теоретично й науково обґрунтувати методичні засади та розробити науково-практичні рекомендації щодо розвитку сільських територій в умовах децентралізації. Методика дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: системний – для уточнення категоріального апарату; економіко-математичний і статистичний – при  роботі з інформацією та аналітичними матеріалами; монографічний –  у процесі аналізу стану розвитку сільських територій; логічний – для визначення позитивних соціальних та економічних ефектів, з метою узагальнення результатів і формування висновків. Результати дослідження. У процесі дослідження встановлено, що для успішного розвитку сільських територій мають бути прийняті й реалізовані регіональні та місцеві програми їхнього соціально-економічного розвитку, направлені насамперед на підвищення зайнятості і доходів сільського населення, розвиток місцевого самоврядування, стимулювання несільськогосподарського бізнесу в сільській місцевості. З’ясовано, що соціально-економічний розвиток та життєстійкість сільських поселень здебільшого залежать від територіальної їх близькості до економічних та адміністративних центрів (незаперечні переваги приміських поселень). Доведено пріоритетне значення визначення можливих сценаріїв соціального розвитку сільських поселень України різної людності в умовах децентралізації чинної системи управління. Елементи наукової новизни. Обґрунтовано та запропоновано науково-практичні рекомендації щодо сталого розвитку сільських територій в умовах децентралізації. Практична значущість. Поряд із позитивними змінами за процесу децентралізації виокремлено і значущі проблеми, притаманні сучасному селу. Звідси результати дослідження можуть стати передумовою для вирішення питань, пов’язаних із сталим розвитком сільських територій. Табл.: 1. Бібліогр.: 12